 До
цього дня всі журналісти думали, що телебачення Нацбанку обійдеться
держбюджетові в 10 млн грн. Помилились разів в сім. Для початку… Почнемо із сухих цифр.
Національний банк України 25 травня уклав угоду на постачання
телеапаратури та послуги з її налаштування з ТОВ «Комтел системи мовлення» на суму 71,33 млн грн. За даними з «Вісника державних закупівель», за ці
гроші на новому каналі збираються устаткувати режисерську,
звукорежисерську та технічну апаратні для запису студійних телепрограм
та прямого ефіру, а також закупити обладнання для виїзної зйомки. Саме обладнання коштує 57 млн грн., відтак послуги з налаштування обійдуться у 14 млн грн.
Сума дещо збентежила.
Особливо, якщо згадати, що говорили рік тому. Тоді ТОВ «Банківське
телебачення» отримало від Нацради з питань телебачення та радіомовлення
ліцензію на супутникове мовлення в цифровому форматі під логотипом
«Банк-TV». І відповідальна за проект радник голови НБУ Марта Гримська на питання про джерела фінансування пояснювала: при створенні Нацбанком ТОВ «Банківське телебачення» в його статутний фонд заклали 10 мільйонів гривень.
Що саме збиралися профінансувати на ці гроші, якщо техніку для роботи
каналу закуповують тільки зараз, витрачаючи на це в сім разів більше від
статутного капіталу телемовника? Чи могли аж так помилитися в
розрахунках керівники проекту? Нагадаємо, «Банківське телебачення» зараз
очолює Світлана Криворучко, відома як керівник комунального ТРК «Киев».
Список придбаної
апаратури досить великий, повністю з тендерними цінами викладаємо його
тут. Ми навмання вибрали з цього списку апаратуру різних виробників і
спробували з’ясувати її ціну шляхом пошуку в мережі. Однак вказані у
документації сервери, мікшери та всілякі комутатори виявилися досить
специфічним товаром. Вони не продаються у роздрібних мережах, а їхні
виробники не вказують ціну на своїх офіційних сайтах – відсилають на
регіональних реселерів. В Україні таким локальним «перепродувальником»
у низки компаній виявився «Комтел», який і виграв тендер Нацбанку. До
нього скеровують з Grass Vally і TVLogic – фірм-виробників, чию апаратуру купило «Банківське телебачення».
Тож ми подзвонили в сам «Комтел» і перепитали: а скільки коштуватиме, наприклад, об’єктив KJ13x6 KRS від Canon? Для «Банк-TV» таких планують закупити два по 187 тис грн. за штуку. Це близько $24 тис. В «Комтелі» відповіли: на складі таких об’єктивів зараз немає, але якби був, то коштував би $15 тис. Тобто у півтора рази дешевше, аніж
ціна «Комтелу» для Нацбанку. За що державній структурі така «знижка»
незрозуміло. Однак стверджувати, що все обладнання з того списку має
таку "маржу” не будемо. Можливо, там є агрегати і дешевші від ринкових
цін. Ми додатково звернулись до "Комтелу” з проханням вказати ціни ще на
кілька серверів та мікшерів. В надісланому нам прайсі було вказано
приблизні ціни. Наприклад відеосервер K2-EDGE-ELITE-SD/HD коштує
250-300 тис євро без ПДВ, тоді як Нацбанку він обійшовся у 3,43 млн грн з
ПДВ. Тобто в цьому випадку маємо приблизне співпадіння прайсової та
тендерної ціни.
Менше з тим. Головне
питання, яке не дає спокою: чи взагалі НБУ може витрачати гроші на
телеканал, хоч би й банківського? В Законі «Про Національний банк
України» визначено, куди він може витрачати гроші.
Статті видатків «на власний телеканал» там немає. Зате є стаття 5-1, в якій чорним по білому написано, що одержання прибутку не є метою діяльності НБУ. Якщо ж трапиться перевищення доходів над видатками, то 50% такого прибутку Нацбанк має спрямовувати до резервів, поки не покриє 10% своїх грошово-кредитних зобов’язань. Все решта – має перераховуватися до державного бюджету.
В НБУ було 10 «зайвих»
мільйонів рік тому, щоб закласти їх у ТОВ «Банківське телебачення»? Чи
зараз є «зайві» 70 мільйонів на купівлю апаратури? На ці гроші можна
було б створити ще три космічні супутники. Або побудувати ще три школи на Волині.
Зрештою – 23 роки харчувати тисячу пацієнтів Дніпропетровської міської
лікарні № 14, або принаймні це харчування покращити, бо що можна
приготувати в день на 8 грн. 20 коп. (саме стільки там виділяють на одного хворого)?
Загалом існує велика кількість бізнесових каналів – від закордонних типу BloombergTV до українських типу UBR чи UBC. Але нам не вдалося знайти інших випадків, окрім «Банк-TV», коли б Національний банк якоїсь країни засновував та фінансував «банківське телебачення».
В Росії, наприклад, існує «АРБ-ТВ»
– канал, запущений у 2007р. за сприяння Асоціації російських банків та
Національної асоціації телерадіомовників. Але Центробанк Російської
федерації не значиться серед членів АРБ.
Тому лишається під
питанням, чи Нацбанку справді необхідно було засновувати свій канал з
обладнанням, щодо ціни якого є певні зауваги, та ще й замість того, аби
підлатати більш проблемні дірки нашого куцого бюджету?
Ну, і наостанок: скільки загалом буде коштувати це свято життя? Бо там же ще й платять зарплати…
Леся Іванова, «Наші Гроші» | 
