УКРал - в тюрьму!

Главная » 2012 » Июль » 6 » Порошенко на службі у Фірташа та "Сім’ї"
15:18
Порошенко на службі у Фірташа та "Сім’ї"
Фото no.kiev.ua

В цю середу міністр економіки Петро Порошенко зробив резонансну заяву.

"Мені невідомо, щоб в українському уряді була позиція щодо звільнення від ПДВ нафтопродуктів. Я категоричний противник того, щоб у нас були якісь пільги щодо податку на додану вартість, бо це руйнує ситуацію зі сплатою цього податку", - підкреслив він.

Проте, він жодним чином не є проти звільнення від сплати ПДВ операцій із ввезення нафти. І ось чому.

Ввезення нафти без ПДВ потрібно олігарху Дмитру Фірташу та його майбутньому бізнес-партнерові - "Сім'ї". Так зазвичай прийнято називати родину президента України Віктора Януковича.

Останнім часом стало відомо, що Фірташ купує Лисичанський нафтопереробний завод. Дмитро Васильович вирішив це зробити лише недавно. До того він розмірковував, чи відновлювати геть застарілий Херсонський НПЗ.

Завод у Херсоні належить Ігорю Єремєєву, але Фірташ тривалий час "пресував" Єремєєва через "Надра банк". Раніше ним володів західноукраїнський олігарх, завдяки чому вивів звідти через "погані" кредити цілу купу грошей.

Після того, як банк купив Фірташ, Єремєєву запропонували повернути борги і навіть віддати заправки під брендом WOG. Проте через деякий час бізнесмени домовилися, що майно залишиться у Єремєєва, але вони разом реалізовуватимуть проекти.

Херсонський НПЗ "стоїть" вже давно. Проте Єремєєв завдяки володінню ним отримав статус "національного виробника" пального. Цей статус дозволяв йому постачати величезні обсяги пального для "Укрзалізниці" за завищеними цінами.

Самі нафтопродукти при цьому імпортувалися. Згодом його відтіснили від цього бізнесу, і зараз "Укрзалізниця", за даними ЕП, купує пальне у ТНК.

Після налагодження стосунків з власником WOG Фірташ вже робив заяви, що хоче модернізувати Херсонський НПЗ, але, мабуть, він вирішив, що легше побудувати новий нафтопереробний завод. На це потрібно $1-1,5 млрд, причому строк окупності становитиме сім-вісім років.

Сім років - це дуже багато. Це двоє виборів президента, і ще двоє виборів до парламенту. В Україні на такий тривалий час не планують навіть росіяни, які донедавна відчували себе дуже впевнено. Звичайно, не схотів так надовго вкладатися і Фірташ, тому він обрав інший шлях.

Ігор Єремеєв. Фото p-p.com.ua

У 2011 році росіяни, що володіють Лисичанським НПЗ, намагалися ввести загороджувальні мита на нафтопродукти. Ті подорожчали б, і ввозити сиру нафту стало б рентабельним. Заводи запрацювали б на повну потужність, і продавали би в Україні пальне власного виробництва.

У цьому їх підтримувало Мінпаливенерго на чолі з Юрієм Бойком. Під його патронатом переробники навіть ініціювали спеціальне розслідування Мінекономіки.

Вони намагалися ввести загороджувальні мита, але інформацію надали неповну і дещо спотворену, тому спеціальна комісія Мінекономіки відмовила паливникам.

До того ж, міністром економіки тоді був Андрій Клюєв, який, за чутками, мав стосунок до сумно відомих "Лівели" та Феодосійського терміналу. Ці організації займалися імпортом нафтопродуктів у величезних обсягах, не сплачуючи при цьому до бюджету мільярди гривень. Отже, у 2011 році в НПЗ не вийшло геть нічого.

Це не було свавіллям влади щодо НПЗ - з двох причин.

По-перше, українські заводи мають невелику глибину переробки нафти. Це означає, що з тонни сировини вони дають менше бензину, ніж білоруський НПЗ у Мозирі.

По-друге, заборона на імпорт нафтопродуктів та запуск вітчизняних НПЗ не зробили б пальне на АЗС дешевшим. Навіть навпаки - заводи та їх посередники заробляли б більше, бо конкуренцію було б істотно обмежено.

Наприкінці червня 2012 року росіяни вирішили закрити Лисичанський НПЗ. Про це повідомив голова маркетингу "ТНК-ВР комерс" Олександр Курків. Майже тоді ж з'явилася інформація, що Фірташ купуватиме завод - той самий Лисичанський.

Лисичанський НПЗ. Фото tnk-bp.com.ua

Все, що було далі, можна було б назвати збігом. Одночасно активізувалися міністр економіки Петро Порошенко та кілька депутатів.

Зокрема, Порошенко відродив давню ідею Бойка - ввести імпортні мита на нафтопродукти. "Чому б нам не брати з диференційованих джерел нафту, яку можна купувати дешевше, запустити мита і таким чином завантажити НПЗ?" - питав він.

Міністр пообіцяв, що він фактично відродить розслідування, за яким вже було прийняте рішення. "Я збираю аргументи, щоб захистити наші НПЗ, повернутися до мит на готові нафтопродукти!" - сказав Порошенко.

Недавня заява міністра щодо недоцільності звільнення імпорту нафтопродуктів від ПДВ - це лише продовження лінії Бойка з відродження пільг для НПЗ.

Яку саме подяку Петро Олексійович отримає за таку підтримку, невідомо. "Економічна правда" звернулася до прес-служби Порошенка з питанням, чому він підтримує НПЗ, але нам відповіли, що чиновнику нема коли коментувати.

До речі, Фірташ, не ховаючись, виступив на підтримку міністра економіки. "Ми ініціюємо звернення до уряду від Федерації роботодавців і хочемо наполягти: потрібно, щоб менше трьох заводів в Україні працювали. Ми не можемо бути повністю залежними від імпорту нафтопродуктів", - сказав він. Це було 6 червня.

Дмитро Фірташ. Фото uainfo.censor.net.ua

І ось через 20 днів Кабмін таки розглянув питання введення імпортних мит. І начебто прем’єр Микола Азаров таки погодився ввести плаваючу ставку мита на нафтопродукти. Щоправда, офіційного підтвердження цього досі не було. Отже, це може бути лише видавання бажаного за дійсне.

Петро Олексійович - не єдиний форпост Бойка та його бізнес-патрона Фірташа. У Верховній раді з'явився законопроект Сергія Ківалова та Валерія Калестіна. У ньому пропонується скасувати ПДВ на ввезення нафти впродовж 2012-2013 років.

Дуже дивно, що впродовж двох останніх днів цей законопроект не був прийнятий парламентом. Користуючись тим, що увага країни прикута до мовного питання, провладні депутати "наштампували" потрібні їм пільгові закони у величезній кількості.

"Оскільки даний законопроект погоджено на засіданні Кабміну, існує вірогідність його прийняття", - вважає аналітик консалтингової компанії UPECO Олександр Сіренко.

Пояснювальна записка до законопроекту варта окремої уваги. На думку авторів, скасування ПДВ на ввезення нафти не порушить податковий баланс.

"При переробці нафти на вітчизняних НПЗ 60% готової продукції займає мазут, який майже весь експортується. Недоотриманий ПДВ при ввезенні нафти буде компенсуватися скасуванням повернення ПДВ при експорті мазуту".

За логікою депутатів, слід надати пільги при ввезенні, наприклад, мільйона тонн нафти, а потім перекрити втрати при експорті 600 тис тонн мазуту. Хоча про скасування повернення ПДВ при експорті мазуту в проекті нема жодного слова.

За рахунок отриманої "різниці" планується "профінансувати житлове будівництво, культурні та спортивні програми в регіонах".

Юрій Бойко, Дмитро Фірташ. Фото podrobnosti.ua

ЕП вже писала, що при ціні на нафту 100 дол за бар держбюджет недоотримає більше $1,5 млрд лише на "економії" ПДВ при імпорті нафти в обсязі 10 млн тонн на рік. Можливо, два НПЗ і не виберуть саме 10 млн тонн на рік, як це було в 2010 році - 10,2 млн тонн, адже тоді ще деякий час працював Одеський НПЗ.

У 2011 році обсяги переробки знизилися до 8,3 млн тонн. Втім, не виключено, що навіть на більш скромних обсягах імпорту набуток Фірташа окупиться. Хоча деякі експерти не схильні переоцінювати важливість даного законопроекту.

"Ще не відомо, чи скасування ПДВ на імпорт нафти вирішить проблему. Для НПЗ це буде лише тимчасовий фінансовий перепочинок, бо ПДВ - це інструмент, а не вихід. Принаймні це дасть можливість завантажити один із нафтопереробних заводів за давальницькою схемою", - говорить Сіренко.

Стримано ставляться до прийняття даного законопроекту і в "ТНК-ВР коммерс". "Це рішення короткострокове, а галузь потребує системних та стратегічних рішень для виходу з кризи", - говорить президент компанії Володимир Жмак.

За його словами, якщо буде реалізована комплексна програма з реабілітації українських НПЗ, то з часом вдасться вивести заводи хоча б на мінімальне завантаження та забезпечити українських споживачів якісним пальним.

Згаданий вище законопроект - не єдиний такий. Міненерговугілля передало до парламенту інший документ. Згідно з ним від ПДВ планують звільнити ввезення обладнання для модернізації нафтопереробних підприємств.

Отже, на поверхні все виглядає так, нібито депутати, Бойко та Порошенко за підтримки Фірташа хочуть відродити вітчизняні НПЗ. Схема, начебто, бездоганна: зробити невигідним ввезення нафтопродуктів, дати пільги з ввезення нафти та дозволити заводам на отримані прибутки модернізуватися.

Однак гляньмо, як все буде насправді.

По-перше, одразу кілька джерел підтвердили, що Фірташ таки купує Лисичанський завод. Питання лише в остаточній ціні, яку він погодиться дати росіянам. Ті хочуть піти з ринку нафтопереробки, щоправда, поки залишаються на ринку АЗС.

По-друге, пільгове ввезення нафти без сплати ПДВ необхідне для того, щоб Фірташ "відбив" гроші, які будуть вкладені в придбання Лисичанського НПЗ.

За даними джерел, на це потрібно два-три роки, але пільговий період, вказаний у проекті Ківалова, можна продовжити. Лише тоді почнеться мова про модернізацію, а до тих пір законопроект Бойка будуть використовувати, скажімо, для ввезення зеленого горошку - важливого компонента модернізації будь-якого НПЗ.

По-третє, це означає лише одне: нафтопродукти в Україні будуть жахливої якості.

Фото chaspik.pp.ua

Недавно ЕП писала, що у Бойка планують продовжити дозвіл на використання неякісного пального. Дію старих стандартів, які давно не відповідають європейським, знову хочуть подовжити. Обґрунтовується це начебто турботою про Держрезерв.

Насправді старі стандарти на руку передусім Фірташу. Якщо Лисичанський завод стане переробляти російську нафту з високим вмістом сірки - сорти Urals, то глибина переробки буде дуже низькою, як і якість отриманих нафтопродуктів.

Так само не зможе показати добрі результати і Кременчуцький НПЗ, який контролюється "Приватом" та "Сім’єю". Переробляючи якісну українську та азербайджанську нафту, він давав гарне пальне, але російська сировина - це гарантія низької якості майбутніх нафтопродуктів.

Минулого року нафтопереробним заводам протидіяли імпортери нафтопродуктів. Вони активно сперечалися з владою і, як могли, опиралися ініціативі Бойка. Проте цього року їх не чути, і це не випадково: тут ключову роль відіграє все та ж "Сім'я".

ЕП писала, що в кінці 2011 року від контролю над Митницею були відсторонені Юрій Іванющенко, відомий як "Юра Єнакіївський", та його бізнес-партнер Іван Аврамов.

Контроль над відомством перейшов до "Сім'ї". Звісно, мова не йде про оперативний контроль. Керівник відомства Ігор Калєтнік зберіг свою посаду, але напевне втратив вплив на деякі особливо привабливі сектори роботи митників.

Зокрема, імпорт нафтопродуктів в Україні давно контролює "Сім'я", і здійснюється він у величезних обсягах. Щоправда, за даними ЕП, бюджет з цього майже нічого не отримує. А вже в Україні "імпортери" купують це пальне і продають як ввезене ними.

Сам бензин є доволі якісним - він переважно вироблений на модернізованому заводі, що розташований у білоруському Мозирі.

Якщо Фірташ таки купить Лисичанський НПЗ, правила гри на ринку різко зміняться. За даними ЕП, "Сім'я" перестане займатися ввезенням імпортних нафтопродуктів.

Замість цього вона буде отримувати половину прибутків, що отримуватиме Лисичанський НПЗ. Саме за такою схемою зараз контролюється Кременчуцький НПЗ, який формально контролює "Приват".

Участь у прибутках - це і є та умова, за дотримання якої "Сім'я" дозволить прибрати ПДВ для ввезення нафти та ще й ввести мита на нафтопродукти.

Можливо, це не так, і родина президента тут ні до чого, а наші джерела введені в оману або навіть навмисно кажуть неправду.

"Економічна правда" буде і надалі стежити за розвитком подій на ринку нафтопродуктів.

ЕП

Просмотров: 384 | Добавил: AdvoKat | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *: