 Лист
другові, котрий їздить із столиці на Житомирщину. З порадою, що треба
зробити на 45-ому кілометрі траси, аби йому там ноги не переламали і
голову не відірвали.
«Чудище обло, озорно,
огромно, стозевно и лаяй» (с)
Дорогий друже! Ти весь час матюкаєш
дорогу «Київ-Овруч», що нищить твою, хоч велику, але все-таки машину. У
мене для тебе є хороша новина.
Теперішня добросердна влада виділила 13,6 мільйона гривень, щоб відремонтувати чергові три кілометри до твоєї Ойкумени. Скоро побачиш: між 43 і 46 км.
І це тільки початок хорошої новини.
Трасу, що веде до твоїх батьків, наші автодорівці взагалі дуже люблять.
Цього року вони вже гахнули 7 мільйонів на «ремонт мосту через струмок
біля села Демидів», а ще 4 мільйони віддали проектантам, які склепають
документацію на капремонт усієї траси. Так що скоро летітимеш в напрямку
Овруча без перепон, мов журавлиний клин.
Є, правда, і погана новина. «В напрямку
Овруча» – це не до самого Овруча. Тут сталася така халепа, що наші
автодорожники заплатили проектантам не за всі 200 км траси, а тільки за
37. Від 11-го км до 48-го. Тобто від околиці Києва до смт.Димер. Решта
150 км буде тобі їхатись, як і раніше їхалось.
І тут головне. Не пропусти розвилку, де
розходяться бита дорога на Овруч і хороша дорога – направо. Машина –
вона ж дурне створіння – її тягне на кращу трасу. Тільки та «краща
траса» веде до місць полювання одного відомого чоловіка, який любить
голови відривати.
Щоби не переплутати, ось тобі карта:
Синій колір – це ті 3 км, які зараз
зроблять, коричневий (наліво) – твоя дорога, в ямах, але безпечна.
Червона (направо) – недавно відремонтована – веде до мисливських угідь. 68 мільйонів, до речі, закатали в лісову дорогу.
Потім, правда, міністерство Колеснікова
розповідало, що та дорога для селян і для «мешканців столиці, які
відпочивають на мальовничих берегах Київського водосховища». Але ти
йому не вір. Бо там приватної охорони більше, ніж переодягнутих УДО-шників на Всесвітньому газетному конгресі.
Вони й раніше, інтелігентністю не
відзначались, а тепер їх краще взагалі не бачити. Бо тут сталась така
кумедна штука. «Любі друзі» Януковича свого часу взяли в оренду 17 гектарів лісу, а охорону розставили на 34 000 га.
Так що людей вони, ясна річ, ганяли, але трохи їм було «невдобно». Хоча
природня сором’язливість не зупинила їх, аби окопатись від українського
народу отакими-от ровами.
Тепер же вони можуть шугати посполитих згідно з чинним законодавством. Два місяці тому 30 000 га їм віддали офіційно. До того ж на халяву. Бо справедливі українські закони звільнили від оплат «мисливські господарства».
Точніше сказати – держава навіть доплатила. Бо перед «здачею в оренду» вона купила 4 джипи, щоб ганяти бракон’єрів, навезла на 3 млн. гравію і витратила ще 7 мільйонів гривень на створення лісових доріг. А потім все це радісно подарувала. Хорошим людям.
А те, що люди тут непрості можеш подивитись по Криму. Та сама група товаришів стибрила собі там 9 000 га і навіть не поперхнулась. Так що на Ведмідь-гору тепер можна піднятись тільки, якщо твоє прізвище, наприклад – Демішкан.
Що ж стосовно траси Київ-Іванків-Овруч,
то шанси, що тут відремонтують всі 200 км траси – безумовно, є. Он глянь
на карту – де знаходиться ця дорога (коричневим внизу).
Якщо державні мисливці розширять свої
володіння ще тисяч на 50 гектарів, то так вони дотягнуться аж до самого
Овруча. А значить, дорога туди покращиться до рівня бориспільської.
Правда, не факт, що тобі вдасться побачити те покращення. Хіба що
вступиш в мисливське товариство «Кедр». Або принаймні рушницю купиш.
Олекса Шалайський, «НАШІ ГРОШІ»
| 
