УКРал - в тюрьму!

З півсотні мільярдів, виділених державою на підготовку до Євро-2012, кожна п’ята гривня пройшла через рахунки донецьких шляхобудівельників «Альткому». Розглянемо це в контексті заяв самої фірми та Бориса Колеснікова про непричетність один до одного.

Днями уряд вчергове підняв вартість Євро-2012 для кишень пересічних українців. Докинувши півтора мільярда, Кабмін вийшов на 109 мільярдів гривень, половину з яких склали безпосередньо кошти держбюджету. Ще чотири мільярди лягли на місцеві бюджети, і 51 млрд грн. прогнозувався з загадкових «інших джерел». Це кошти інвесторів, які мали б вкладатись в окремі об’єкти на зразок готелів. Тут достовірних даних щодо фактового інвестування немає і мабуть ніколи не буде.

Ми вирішили перевірити долю державних 54 мільярдів, перелопативши «Вісник державних закупівель» вздовж і впоперек, починаючи з весни 2008 року, коли «ВДЗ» взагалі з’явився на білий світ, а Україна з Польщею отримали право на Євро.

Наші підрахунки показали, що найкрутішим, найдовіренішим, найулюбленішим підрядником уряду є донецька група компаній «Альтком». Вона вже отримала єврофутбольні підряди на суму 10,7 млрд грн. Тобто кожна п’ята гривня, виділена державою на Євро-2012, пішла на рахунки «Альткому». Жодна інша компанія не мала в відомстві профільного віце-прем’єра Бориса Колеснікова навіть приблизно схожої вдачі. Хоча і Колесніков, і «Альтком» намагались робити вигляд про повну відсутність зв’язків між ними.

«У мене немає і ніколи не буде економічного інтересу [до придбання «Альткому»], хоча 7-8 років тому я міг купити усі 100% «Альткому». Мені не цікаві компанії, які залежать від держзамовлень, тому що сьогодні замовлення є, а завтра їх немає, а у вас є зобов’язання перед трудовим колективом», – казав Колесніков.

«ФПГ «Альтком» не имеет никакого отношения к правительству или отдельным министерствам. Среди ее учредителей нет государственных служащих и их родственников. У компании отсутствуют высокие покровители в структурах власти, обеспечивающие ей выгодные заказы… Учредителями и владельцами ФПГ «Альтком» являются Александр Тисленко и Сергей Павличев. Никаких «тайных» акционеров, «спрятанных» за «оффшорными» фирмами не существует. Некоторые компании группы имеют иностранных учредителей, но данный факт не противоречит действующему законодательству Украины и свидетельствует о постепенной интеграции украинского бизнеса в мировую экономику», – повідомляв «Альтком».

Безумовно, наявність в структурі власності української фірми віргінських офшорів і британської фірми, директором якої є кіпрська вчителька йоги, свідчить про «інтеграцію до світової економіки». Так. Але, здається, це більше свідчить про небажання «Альткому» світити своїх справжніх власників.

Разом з тим, є цілком законні дані про зв’язок Олександра Тісленка з безпосереднім бізнес-партнером Бориса Колеснікова – В’ячеславом Ляшком.

«Крім "Альткому”, Тісленко також є співзасновником такого собі донецького ТОВ "Сучасна інфраструктура”. Ця фірма займається виробництвом продуктів нафтопереробки. Разом з Тісленком нею володіють Владислав Григорович Гельзiн та В’ячеслав Михайлович Ляшко… Він є сином донецького бізнесмена Михайла Ляшка. Саме В’ячеслав Ляшко разом з Колесніковим та іншими його партнерами володіє частиною товарних знаків, що використовуються головним промисловим активом віце-прем’єра – кондитерською компанією "Конті”», – пише «Економічна правда».

Також видання нагадує, що Іван Шакуров, гендиректор ЗАТ «Укрінвест», власниками якого є безпосередньо Колесніков і його дружина, свого часу мав долю в фірмі «АК Інжинірінг». Ця фірма після призначення Колеснікова віце-премєром стала одним з генпідрядників реконструкції київських НСК «Олімпійський» (отримала підряди на 993 млн грн.) та Палацу спорту (92 млн грн.). Однак коли скандальний факт про зв’язок «АК Інжинірінгу» і Колеснікова став відомий, то Шакуров заднім числом  повідомив, що нібито продав свою долю в фірмі саме напередодні кар’єрного ривка Колеснікова.

Однак повернімось до наших «Альткомів». Різні компанії з цієї групи, починаючи з квітня 2008 року, виграли близько півтора сотень державних тендерів на 11,2 млрд грн. З цієї суми 10,7 млрд грн. становили саме «єврофутбольні» підряди. Ось переможний поступ «Альткому» в динаміці:

Цей графік дуже дисонує з заявою «Альткому», в якій він «розвінчував міфи» про себе, натякав на переслідування в законному порядку журналістів за публікацію брехливої інформації і генерував власні міфи. Ось ще одна теза з заяви «Альткому»:

«У компании нет политических союзников и соперников, поэтому она выигрывала тендеры и при правительстве Юлии Тимошенко, и при Кабинете Министров Николая Азарова. Смена власти не отражается на работе компании».

При уряді Тимошенко «Альтком» не мав жодного значного підряду по темі Євро-2012, заробляючи лише на ремонтах доріг в кількох не футбольних областях. Першою ластівкою став контракт на будівництво дороги Львів-Краковець, укладений восени 2010 року, тобто після призначення Колеснікова віце-премєром. Будівництво дороги довжиною 84,4 км було оцінено в 1,42 млрд грн., або майже 17 мільйонів за один кілометр.

Після цього «карта і пішла». Львівський аеропорт – 3,4 млрд грн «Альткому». Донецький аеропорт – 3,3 млрд грн «Альткому». Будівництво та ремонт кількох доріг в Донецьку та області – 2,9 млрд грн «Альткому».

Звісно, жодних даних про розподіл цих грошей між офіційними власниками «Альткому» і загадковими власниками віргінських офшорів немає. Але, думається, що ображених там немає: такої кількості грошей вистачить на всіх. Тим паче, що ще не вечір. Попереду ж чемпіонат Європи з баскетболу-2015, Олімпіада-2022…

Юрій Ніколов, «Наші Гроші»