УКРал - в тюрьму!

Ми подивились, по чому виходить дорожній бітум для народу. Виявилось, що за ринковими цінами його не може купити практично ніхто: ні угрупування державних автодорожників, ні клерки Одарича, ні шахтарі, ні атомники, ні донецькі, ні хмельницькі…

Є такий сезонний товар з непривабливою назвою – бітум. Оскільки використовують його в шляховому будівництві, відтак пік продаж припадає на теплий сезон. Ми проаналізували всі державні тендери з придбання бітуму з квітня і порівняли з ринковими. У відкритих джерелах зустрічаються ціни 7 – 7,6 тис грн./т. Ми округлили до 8 тис грн./т, розуміючи що ціни в інтернеті можуть бути дещо прикрашеними.

Виявилося, що серед всіх закупівель в квітні-червні бітум дешевше від 8000 грн. спромоглися купити лише чверть державних та комунальних підприємств. Решта – щонайменше на 10-15% дорожче.

Ось так виглядає Топ-10 бітумних оборудок України-2012:

Безумовний лідер належить до найбільш бездонної української галузі – вуглепрому. Фірма  донеччанина Сергія Аверіна зі статутним капіталом 1000 грн. з’явилась в тендерах лише в травні 2011 року. І з того часу примудрилась продати державним шахтам різного товару – від бітуму, до чобіт і шахтного обладнання на 186,35 млн грн.

Рівненськім атомникам теж медом намазано в столичному «Торговому домі «Бора» Сергія Войтенка. Фірма багато років поспіль регулярно виграє підряди АЕС, цього року отримавши понад 3 млн грн. Хмельницька АЕС відзначилась лиш однією угодою з «Укрінтехом» Вадима Чумака, зате з приємною ціною.

Наступного героя навіть не дуже потрібно прояснювати. Половина акцій ПАТ «Черкаський асфальтобетонний завод» належить Черкаській мерії, відтак фірма є пов’язаною особою з замовником торгів. Також в керівних органах компанії повно вихідців з приватного ВАТ «Темп», яке до обрання мером Черкас очолював Сергій Одарич. Ця пов’язаність дозволяє заводу і бітум продавати по 10 тисяч за тону, і взагалі бути улюбленцем мерії – з початку 2011 року «Черкаський асфальтобетонний завод» заправився мерськими підрядами на 77 млн грн.

Приклад донецької фірми «Патріот» – прекрасне уособлення лозунгу: «Схід та Захід разом». Вивчивши тендери «Патріоту» з 2008 року, виявилась така картина. До інавгурації Віктора Януковича донецька фірма вигравала підряди лише шляхового управління Донецька. Після зміни влади ще одним крупним замовником товарів від фірми Олексія та Олега Носалів, що має статутний капітал 20 тис грн., став Львівській облавтодор. Загалом з 2010 року «Патріот» наситився в Донецьку підрядами на 163 млн грн., у Львові – на 136 млн грн.

П’ятий номер – київська компанія «Бітекс» Олександра Шаргородського зі статутником 24 тис грн. Вона цього року виграла лише чотири підряди, зате на 40 млн грн. При цьому географія поставок – Запоріжжя, Київ і Львів – наводить на думку, що компанія має дуже розгалужену мережу. При цьому успіхи «Бітексу» треба розглядати в контексті перемог хмельницької компанії «Адванс» Юрія Вжишневського і Тадеуша Флорінського, яка знаходиться на 7-му місці хіт-параду. Ці фірми розігрують тендери між собою по принципу «сьогодні – ти, завтра – я».

Між тим вищезгадані фірми і поруч не стояли з угрупуванням, яке в нашому хіт-параді уособлює ТОВ «Бюро Ейнштейн». Фірма зі статутним капіталом 46 тис грн. зареєстрована на Сергія Гущина, прописана за адресою масової реєстрації – на вул. Щорса, 44 – разом з кількома сотнями інших компаній. І ось ця непримітна фірма з червня 2011 виграла бітумні тендери облавтодорів по всій Україні на 277 млн грн.

Довелось трохи побути Ейнштейном, аби зрозуміти яка ж рука централізовано націлює облавтодори саме на цю контору. З’ясувалось, що «Бюро Ейнштейна» постійно має лише одного конкурента, який завжди догідливо пропонує товар на піввідсотка дорожче, забезпечуючи переможцю «алібі» на відкритих торгах. Це – ТОВ «Гріндел плюс».

А тут маємо Сергія Єфіменка і Юрія Науменка, які з 2005 року займають керівні посади в державному ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», якому і підпорядковані облавтодори.

Звісно неможливо оминути і ТОВ «Контакт-К», яке формально не фігурує в нашому хіт-параді, але це тільки тому, що його максимальна ціна цього року не потрапила до 10 найцінніших бітумників. Насправді ця дніпропетропетровська фірма зі статутником аж 900 грн., зареєстрована на Сергія Потійка, як і «Бюро Ейнштейн» з’явилась в тендерах облавтодорів в червні минулого року і з того часу нарубало підрядів вже на 253,59 млн грн. І ці чверть мільярда в руках у фірми зі статутником 900 грн. по співвідношенню заробітків до статутного капіталу за один рік – 28 мільйонів до 1 – гідні того, аби потрапити в «Форбс». У рубрику «Як стати мільйонером на нестабільних ринках»…

 Леся Іванова, Юрій Ніколов, «Наші Гроші»